Полтавщина – це високоіндустріалізований та високоурбанізований регіон в центрі України. Попри видимі переваги регіону в соціально-економічному плані, є ряд факторів, які гальмують динамічний розвиток області. Це стосується і дотримання прав людини, прозорості прийняття рішень, відкритості та підзвітності інституцій.

Умови розвитку Полтавської області

Економіку Полтавської області формує нафтогазова промисловість та сільське господарство. Але відсутність інновацій у цих галузях та мала кількість переробних підприємств заважають сталому розвитку регіону. А представники бізнесу (топ-менеджмент якого складають в більшості випадків чоловіки) цих секторів впливають на політичну кон’юнктуру в регіоні, безпосередньо перебуваючи в органах місцевого самоврядування або через афілійованих осіб.

В останні роки рівень злочинності на Полтавщині дещо знижується, а розкриваність злочинів зростає. Однак рівень розкриття корупційних порушень і притягнення винних до відповідальності залишається низьким. Наслідком цього є загальне незадоволення станом безпеки та низька довіра до правоохоронних органів і судової системи.

В області спостерігаються диспропорції в розвитку між районами. Найвищі соціально-економічні показники має сам обласний центр та промислові міста Кременчук і Горішні Плавні. Найменш розвиненими є невеликі райони північної частини області. А демографічна ситуація в області характеризується загальним старінням населення, зокрема, через зниження рівня народжуваності, дитячу смертність та відтік молоді.

Зв’язки і впливи на Полтавщині

Непоодинокими в Полтавській області є тісні особистісні взаємозв’язки між представниками різних сфер суспільного життя: політики, бізнесу, правоохоронних органів, громадського сектору, медіа, вищого керівництва держави. Так, місцевий телеканал “ІРТ” належить дружині екс-мера Полтави, нинішнього депутата Полтавської міськради Андрія Матковського, а засновником громадської організації “Нова Полтава” є власник мережі магазинів “Аврора” Лев Жиденко.

На місцеву владу її діяльність великий вплив мають бізнес-групи та народні депутати, обрані від Полтавщини. Показовою є ситуація з Полтавською обласною радою, де голова пов’язаний з очільником фракції БПП Солідарність у Верховній Раді Артуром Герасимовим, у тому числі щодо нафтогазової промисловості в області. Подібний стан справ і в правоохоронних органах. Так, керівництво прокуратури в Полтавській області пов’язане з вищим керівництвом Служби безпеки України, а очільники управління СБУ в регіоні – з топ-посадовцями Генеральної прокуратури.

Як наслідок, подібний стан речей призводить до того, що особисті зв’язки між чиновниками переростають у зв’язки між інституціями та використовуються у приватних інтересах посадових осіб. Наприклад, комунальну установу Миргородської районної ради з охорони правопорядку “Щит Миргородщини” було використано для перешкоджання акції за відставку голови Миргородської райдержадміністрації. Також за участі представників цього формування було зафіксовано конфлікт з головою с. В. Сорочинці. Причиною його, як повідомляють ЗМІ, були суперечки з головою ТОВ “Сорочинський ярмарок” Світланою Свищевою, яка є тещею першого заступника голови Полтавської ОДА Андрія Пісоцького.

Загалом такі зв’язки підвищують ймовірність виникнення реального конфлікту інтересів,  корупційних ризиків та сприяють поширенню заангажованості, цензури та зниженню загального рівня доброчесності та інклюзивності демократичних процесів. Це, в свою чергу, відображається на тому, що регіон займає низькі позиції в рейтингах прозорості та відкритості й негативно впливає на рівень довіри місцевих жителів/-ок до влади, інвестиційної привабливості.

Доступ до влади: права, можливості та обов’язки

Жінки і чоловіки, різні етнічні, релігійні, вразливі групи мають рівні можливості брати участь в партійному житті, серед членів партій є люди з інвалідністю, представники та представниці різних національних та релігійних спільнот, молодь, внутрішньо переміщені особи. Деякі з них балотувалися і були обрані до місцевих рад. Попри це рівень їх залученості до процесів прийняття рішень залишається на низькому рівні.

Партійна відкритість і прозорість є доволі декларативною. Політичні партії формально подають звіти про свої фінансові операції до Національного агентства з запобігання корупції, але часто вказують недостовірну інформацію, за що деякі з них притягувалися до відповідальності. Водночас депутати/-ки місцевих рад та посадовці/-иці також порушують антикорупційне законодавство та є фігурантами антикорупційних розслідувань. Переважно такі справи пов’язані з порушенням правил декларування, зловживанням владою, розтратою бюджетних коштів. Попри наявність відкритих проваджень, рівень розкриття корупційних злочинів і притягнення до відповідальності є досить низьким, а ті, кого підозрювали чи про кого повідомляли як про причетних до корупції, продовжують працювати в органах влади та місцевого самоврядування.

Окрім того депутати/-ки і посадовці/-иці дозволяють собі неетичну поведінку та публічні сексистські висловлювання під час виконання своїх обов’язків. Механізми контролю та впливу на депутатів та депутаток не є дієвими, а осуд громадськості не є настільки відчутним. У той же час представники та представниці партій можуть стати жертвами нападів. Так, в області зафіксовані випадки нападів на громадські приймальні та вбивство депутата в Миргороді.

Громадськість і медіа Полтавщини на варті прозорості

 В Полтавській області існують проблеми з відкритістю та підзвітністю місцевої влади, доступу до публічної інформації. Це негативно впливає на рівень довіри місцевих жителів/-ок до влади, місця рад та адміністрацій у відповідних рейтингах. Однак протягом останніх років спостерігається повільне покращення ситуації, що можна пов’язати зі зростанням тиску громадськості та підвищенням уваги до питань відкритості і прозорості зі сторони незалежних ЗМІ.

Найбільш популярними в обласному центрі та великих містах є інтернет-видання. В районах, наряду з комунальними та роздержавленими друкованими ЗМІ, існують приватні медіа. Однак тісні зв’язки з представниками місцевого самоврядування та бізнесу негативно впливають на редакційну політику, та, відповідно рівень довіри до медіа. Варто підкреслити, що Полтавщина за останні роки має одні з найвищих показників щодо порушень прав журналістів/-ок, однак прецедентів покарання винних осіб в регіоні не було.

В Полтавській області зареєстровано велику кількість громадських організацій, проте активними є менше 2% з них. А реальна залученість громадян/-ок до вирішення місцевих проблем залишається низькою. Консолідація громадськості відбувається ситуативно, у разі критичних ситуацій та не має системного характеру. Також в громадянському середовищі регіону виділяються агресивно налаштовані осередки організацій радикального та націоналістичного спрямування.

Попри наявні негативні фактори у сфері доброчесності та інклюзивності демократичних процесів Полтавщини, водночас можна підкреслити позитивні зрушення в цьому напрямку. Завдяки громадському тиску, впливу міжнародних донорських організацій через реалізацію проектів, діям антикорупційних органів та відповідним змінам до законодавства підвищується рівень доброчесності як інституцій, так і окремих діячів та діячок. Зокрема зростає їх рівень підзвітності, прозорості та відкритості, окремі органи місцевого самоврядування області ухвалюють програми, які сприяють подоланню гендерної нерівності, фінансують створення умов для забезпечення інклюзивного середовища. Однак ці зміни відбуваються досить повільно і не мають системного характеру, потребують підтримки і постійного контролю та нагляду.

Думки, висновки та рекомендації належать авторам та дослідникам і не обов’язково відображають думки ПРООН, інших агенцій ООН або організацій-партнерів.