Залежність регіональних ЗМІ, низька громадська активність та характерний для регіонів вплив бізнесу на місцеву владу обмежують розвиток демократичних інститутів в  Житомирській області.

Поточну громадсько-політичну ситуацію в Житомирській області можна оцінити як умовно стабільну. Більше того, протягом останніх кількох років в області можна спостерігати позитивні тенденції у демократичних процесах. Проте ціла низка негативних факторів, характерних для багатьох регіонів сучасної України, блокує поступ регіону до більшої відкритості та інклюзивності в основних сферах суспільного життя.

Політична специфіка Житомирської області: коаліції і довговічність

На останніх місцевих виборах 2015 року, виборах в об’єднаних територіальних громадах Житомирська область посідає одні з лідерських позицій за кількістю зафіксованих порушень. Непрозоре фінансування виборчих кампаній, незаконна агітація, непрямий підкуп виборців, маніпуляції із документами, порушення процедур виборчими комісіями, перешкоджання роботи журналістів та спостерігачів – далеко не повний список зафіксованих порушень. Проте, серйозної юридичної відповідальності з виконавців, замовників зловживання під час виборчих кампаній, ніхто не поніс. В результаті ці порушення кваліфікували як «такі, що не мають значного впливу на результати голосування».

В міжвиборчий період та напередодні чергових виборів в регіоні поширена практика непрямого підкупу виборців за рахунок роботи так званих іменних благодійних фондів, які мають народні депутати обрані за мажоритарними округами області та потенційні кандидати в депутати та очільники/очільниці громад. А процес формування партійних списків кандидатів відбувався непублічно, більшість партійних конференцій та з’їздів проходили у закритому режимі, мали місце критика та публічний опір запровадженню гендерних квот у списках з боку представників партій.

Останні місцеві вибори закріпили більшість Блоку Петра Порошенка “Солідарність” у системі прийняття рішень на рівні місцевої влади. Ключові політичні посади займають члени чи симпатики цієї політсили. В обласній раді існує коаліція між БПП “Солідарність», Радикальної партії, «Самопомочі», «Народної партії», «Опоблоку», «Свободи», ситуативну опозицію представляє «Батьківщина». При цьому процес формування осередків нових партій в області ускладнений. На Житомирщині партійна діяльність загалом має ризики. Так, в регіоні зафіксовані факти фізичних погроз і замахів (підрив авто, напад на місцевий офіс партії, побиття та збройний напад активістів політсил і т.д.).

Чим нижчий рівень органів влади, тим меншу роль під час прийняття важливих рішень відіграє партійна приналежність і зростає роль фактору особистих чи бізнесових контактів. Присутній в області і національний тренд до зменшення гендерної збалансованості зі збільшенням рівня повноважень ради. Наприклад, у Житомирській обласній раді 10,7% жінок, а 50% і більше жінок представлені у сільських та селищних радах. Також жінки очолюють 28% обласних партійних організацій. Тим часом у чотирьох місцевих радах створені гендерно орієнтовані депутатські групи, а місто Житомир  в червні 2018 року офіційно стало другим в Україні, що приєдналось до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. Варто зауважити, що напередодні практично така ж кількість депутатів Житомирської міської ради підтримали звернення Ради церков “Про захист інституту сім’ї” із закликами не підтримувати ратифікацію Стамбульської конвенції, використання термінів сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність та інше. Вказане звернення адвокував отець Богдан Бойко, який з часів Революції гідності має у місті значний авторитет.

Для багатьох місцевих рад Житомирщини, особливо у містах обласного значення, характерною є тенденція незмінності очільників десятиліттями. Зокрема міський голова Коростеня Володимир Москаленко незмінно на посаді з 1998 року, а мер Бердичева Василь Мазур – з 2002 року.

Допорогові закупівлі через систему Prozorro здійснює лише облдержадміністрація. І попри регулярні скандали, пов’язані із закупівлями (зазвичай викриті журналістами), правоохоронні органи часто не реагують або «не виявляють складу злочину». Подібна ситуація і з корупційними правопорушеннями, за якими в обласному центрі у 2018 році складено 313 протоколів про корупцію на 294 осіб. Але більшість новин у ЗМІ про затримання не набували резонансу, оскільки не містили конкретних імен фігурантів.

Залежний інформаційний простір Житомирщини

З офіційно зареєстрованих в Житомирській області ЗМІ активно діють 14%. Здебільшого вони знаходяться у певній залежності від різних фінансово-політичних груп. Перебуваючи у руслі глобального тренду скорочення друкованих ЗМІ, на місцевому рівні і досі впливовими залишаються газети «Эхо», «Житомирщина» (екс-вісник обласної ради) та «20 хвилин». Хоча процес роздержавлення комунальних ЗМІ в області пройшов юридично вчасно (роздержавлені всі комунальні газети), але процес супроводжувався проблемами. Зокрема у Коростені, місцева рада фактично залишила газету «Іскоростень» під своїм прямим управлінням, об’єднавши всі комунальні медіа (газету, радіо і телебачення) у єдине КП «Коростень медіа», яке юридично не є засобом масової інформації, однак фактично здійснює інформаційну діяльність. Житомирська міська рада взагалі ліквідувала комунальну газету «Місто», розширивши перелік приватних медіа, які отримують кошти «на висвітлення діяльності ОМС». На рівні роздержавлених колишніх районних газет, також зберігся вплив влади на тематику і тональність матеріалів.

Реформована філія «Суспільного» «UA: Житомир» демонструє значне підвищення стандартів медіа-матеріалів. Два інші регіональні приватні телеканали («СК1» та «С-тв»), як і приватні онлайн-медіа, репрезентують політичні погляди власників та/або їх бізнес-партнерів. Локальною специфікою ТВ-простору області є те, що на півночі трьох районів області (Олевського, Овруцького та Народицького) існують проблеми з трансляцією українських телеканалів, проте якісний сигнал має телебачення із сусідньої Білорусі. Це, в свою чергу, впливає на громадську думку і результати локальних виборів в цих громадах.

Журналісти регулярно заявляють про порушення їх професійних прав на доступ до інформації, погрози та  перешкоджання діяльності. Однак активного реагування з боку органів влади на резонансні матеріали не зафіксовано. У Житомирській області відсутнє регіональне відділення «Громадського» та ЗМІ, які системно би займались журналістськими розслідуваннями.

У Житомирських медіа періодично зустрічається мова ворожнечі, щодо ромської етнічної меншини та ЛГБТ-спільноти, фіксуються окремі випадки гендерної дискримінації. Попри те, що індекс гендерної чутливості медіа Житомирщини (18%) є одним із найнижчих у країні, регулярність використання фемінітивів зросла. Але героїні фігурують в середньому вдвічі, а експертки втричі рідше за чоловіків. Тому медіа можна назвати лише умовно доступними для вразливих груп, які зазвичай зустрічаються у політично мотивованому контексті благодійності.

Неорганізовані вразливі групи Житомирщини

Рівень самоорганізації вразливих груп Житомирщини є низьким, як і загальний рівень активності громадянського суспільства Житомирської області. Оскільки із зареєстрованих понад 1600 об’єднань громадян, активну діяльність провадять кілька десятків. Решта громадських об’єднань малоактивні або взагалі не функціонують, оскільки створювались як квазі-державні або політично мотивовані. При цьому, виключно правозахисних організацій в регіоні немає, переважна більшість із активних НУО лише частково і нерегулярно займається правозахисними ініціативами, де-факто залишаючись соціально сервісними організаціями.

Подекуди, вразливі групи населення і їх об’єднання стають об’єктами маніпуляцій для вирішення бізнесових чи політичних питань. Особливо це стосується учасників бойових дій та осіб з інвалідністю. А оскільки в області відсутні НУО, які регулярно займаються антикорупційними ініціативами, ця тема часто стає спекулятивною для псевдоактивістів. Періодично виникають резонансні прецеденти із активністю переселенців та їх ініціатив. Єдина НУО, що представляла інтереси ЛГБТ-спільноти припинила своє існування. Але активно діють 17 об’єднань національних меншин, які, окрім власних активностей, входять до консультативно-дорадчих органів місцевого самоврядування. Зокрема Житомирщина, як найбільший регіон із польською громадою в Україні, має цілу мережу активних польських об’єднань.

Серед загроз демократизації суспільних процесів Житомирщини слід згадати і про напади на громадських активістів, в тому числі, з побиттям, спаленням будинків та замахом на життя. Також зафіксовано вісім випадків злочинів на ґрунті ненависті по відношенню до ЛГБТ+ за 2017 рік. Але реальна кількість таких злочинів може бути вищою.

Проте основними загрозами демократичним процесам на Житомирщині є суспільні тенденції, характерні для більшості регіонів: тотальний вплив фінансово-промислових груп на політику та засоби масової інформації, відповідна кулуарність системи прийняття рішень в регіоні,  формальність механізмів громадської участі та низький рівень громадської активності (зокрема у контексті мережування на рівні регіону та самоорганізації вразливих груп).

Думки, висновки та рекомендації належать авторам та дослідникам і не обов’язково відображають думки ПРООН, інших агенцій ООН або організацій-партнерів.

Андрій Сочинський

Директор, ГО “Інститут Креативних Інновацій”

Засновник, Громадський Ресурс Полісся