Слабкість незалежних ЗМІ та поодинокі антикорупційні ініціативи неспроможні протидіяти безкарності місцевих бізнес-еліт та політиків. Як наслідок страждають економіка, інвестиційна привабливість та екологічна безпека регіону. Безконтрольність бізнесу та його пріоритетність для місцевої влади над безпекою суспільства призвели до того, що викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря в області втричі перевищують середні по Україні.

Частка валового регіонального продукту в загальному підсумку за 2016 рік Дніпропетровської області склала 10,2% від загальнонаціонального, що є найкращим показником по Україні. В Дніпропетровській області проживає понад 7% населення України. Це здебільшого міські жителі та жительки. Тут зосереджено близько 50% корисних копалин країни, працюють видобувні та переробні підприємства. Ці цифри доводять, що Дніпровщина є одним із найбільш індустріально розвинутих та стратегічно важливих регіонів країни. Але існує та інша сторона цього надзвичайно багатого краю.

Конфлікт інтересів та його наслідки для екології

Однією з особливостей Дніпровщини є орієнтація міст регіону навколо одного чи декількох підприємств, як тоді називали “містотворчими підприємствами”. Зараз їх контролюють найбільші бізнес-групи України. Сфера послуг в таких містах розвинена слабко, політична та економічна ситуація значною мірою залежить від економічної спроможності підприємств. В шести містах області (Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, Марганець, Покров, Кривий Ріг), де розташовані великі підприємства, в депутатському корпусі спостерігається представництво штатних працівників/ць цих підприємств. Часто депутати/депутатки не повідомляють про потенційний конфлікт інтересів та голосують “за” рішення на користь підприємств, де вони офіційно працевлаштовані.

Антикорупційні ініціативи та незалежні ЗМІ в таких містах практично відсутні, контролю за цими процесами в громадах не існує. Без контролю діяльність рад перетворюється на обслуговування бізнес-інтересів.

Наслідки війни

Понад 452 мешканців області загинули внаслідок військового конфлікту з Росією. Всього статус учасника бойових дій отримало понад 35 тис. мешканців Дніпропетровської області. Тут знаходиться один із найбільших центрів медичних закладів, який надає допомогу пораненим — лікарня ім. Мечникова. Дніпровщина стала другим домом для більше ніж 74 тис. внутрішньо переміщених осіб. Однак окремих програм, зокрема, житлових, для переселенців в області не передбачено, тож більшість їх проблем залишаються невирішеними. Територіальна близькість до зони конфлікту на Сході України впливає також на те, що тут зросла кількість злочинів у сфері незаконного обігу зброї, правопорушень, скоєних у сфері обігу наркотичних засобів, а кількість захворювань на розлади психіки внаслідок вживання психоактивних речовин вдвічі перевищує середні по Україні показники.

В області вже протягом п’яти років існує ряд важливих соціальних проблем, які мають тенденцію до накопичення і потребують не лише уваги, а й фінансування. Сім’ї загиблих, учасники бойових дій під час військового конфлікту, переселенці потребують соціального захисту, житла, майна, виплат, а криміногенна ситуація — посилення заходів на підтримку громадського порядку.

Толерантність та гомофобія

Дніпропетровській області притаманне національне та релігійне різноманіття, і конфлікти на цьому підґрунті тут не притаманні. Найбільш активними в соціокультурній сфері є російська, єврейська, вірменська, азербайджанська громади. Натомість, залишається високим рівень гомофобних настроїв. Хоча злочини на ґрунті ненависті представники/ці поліції майже не фіксують, за даними правозахисних організацій, у 2018 році було зафіксовано 26 порушень щодо представників ЛГБТ-спільноти. Активіст/ки зазначають, що більшість потерпілих намагається не афішувати причини нападів та не звертаються до правоохоронних органів. У найбільших містах Дніпропетровської області Дніпрі та Кривому Розі представлено декілька всеукраїнських ЛГБТ-організацій. Такі організації надають допомогу представникам / представницям спільноти, однак місцеві активісти/ки наразі не готові відстоювати свої політичні права. Це пов’язано з несприйняттям суспільства та небезпекою нападів. Натомість, у 2018 році в Кривому Розі відбувся перший в області марші рівності “Кривбас Прайд”, який мав на меті заявити про права спільноти. Однак він супроводжувався погрозами учасникам/цям в смс-повідомленнях, неодноразовими нападами на організатора. Нападників і замовників досі не встановлено.

Профспілки та псевдоактивісти

Через велику кількість підприємств в Дніпропетровській області, найбільш чисельними громадськими об’єднаннями в Дніпропетровській області є професійні спілки. Часто такі організації не є активними захисниками прав робітників, а підконтрольні керівництву підприємств. Проте, останні кілька років частішають випадки, самоорганізації працівників підприємств задля відстоювання своїх трудових прав. Зокрема, такі випадки відбувались в Павлограді та Кривому Розі. Поширеним явищем в регіоні є використання для здійснення тиску, політичної розправи, привернення уваги до певної події, представників та представниць так званої “альтернативної громадськості”. Такі псевдоактивісти/ки організовують, як правило, вуличні акції протесту. Їх діяльність призводить до дискредитації всього громадського руху та недовіри з боку громадськості до доброчесності інших організацій. На Дніпровщині антикорупційною, адвокаційною, моніторинговою діяльністю займається невелика кількість організацій. Найчастіше, вони розташовані у великих містах області. Ймовірно, це пов’язано з тим, що в маленьких містечках займатись подібною діяльністю більш небезпечно. Останніми роками активно почали працювати жіночі громадські організації. Через систему тренінгів, семінарів та взаємодію зі ЗМІ їм вдалося привернути увагу до проблем гендерно-обумовленого насильства, але на залученість жінок до суспільно-політичної сфери їх діяльність значно не вплинула.

Формальні петиції та неробочий бюджет участі

Мешканці та мешканці області, міст Дніпровщини мало залучені до політичного життя і прийняття рішень. Запропонований владою інститут петицій, який наразі є найбільш вживаним, працює формально. Якщо пропонована в петиції ідея іде всупереч інтересам влади, вона відхиляється під формальним приводом, а активісти та активістки отримують у відповідь відписку. Електронні петиції також використовуються для так званого “погашення” громадської активності, коли на противагу корисній ідеї чи важливої проблеми реєструється петиція з протилежним змістом. Бюджет громадської участі, як одна з успішних практик з залучення населення, супроводжується низкою маніпулятивних дій з боку міської влади. Були випадки, коли активісти/тки фіксували недоброчесний підрахунок голосів та неналежне виконання проектів-переможців. Об’єднання співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ), які могли б стати одним з основних інструментів залучення містян до процесів прийняття рішень, не знаходять підтримки в цільових програмах міських рад. Активісти/тки наголошують на складності механізму участі та зменшенні відсотку співфінансування проектів. Натомість, ініціатива по утриманню будинків та прибудинкових територій віддається керуючим компаніям.

В Дніпропетровській області є великий потенціал для розвитку громадянського суспільства, контролю та впливу на владу. Однак індустріальна специфіка регіону, зацікавленість в регіоні великого бізнесу, олігархів, політиків, стримує такі процеси та закріплює усталені практики впливу на владу та громадський сектор.

Думки, висновки та рекомендації належать авторам та дослідникам і не обов’язково відображають думки ПРООН, інших агенцій ООН або організацій-партнерів.