Без широкого представництва в системі місцевого самоврядування області жінки залишаються поза процесом прийняття рішень
З 2015 року в законодавстві про місцеві вибори включено пункт про ґендерну квоту. Відтепер, представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30% загальної кількості кандидатів у виборчому списку. Досвід зарубіжних країн показує успішність таких практик у напрямку розвитку соціальних стандартів, благоустрою, зниження рівня корупції та забезпечення різнобічності у прийнятті рішень. Подібні юридичні норми і реальні механізми втілення мають забезпечувати більшу участь жінок в політичних процесах, у тому числі і на регіональних рівнях.
Вінницька область та Вінниця останні три роки очолюють різні рейтинги, зокрема, за показниками комфортності, легкості ведення підприємницької діяльності. На місцевому рівні впроваджуються практики та ініціативи, зокрема, щодо співпраці влади і громади, діалогу з інституціями громадянського суспільства, впровадження інструментів участі громадян у локальних процесах. Однак, відповідно до аналізу складів рад різних рівнів, актуальним у області залишається питання щодо залучення і участі жінок у політичному житті і процесах прийняття рішень. В той самий час, коли більшість населення у Вінницькій області складають жінки.
Ґендерне представництво у владі
У багатьох регіональних радах Вінницької області за результатами місцевих виборів 2015 року кількість жінок – депутаток складає менше 30% від загального складу. І чим вищий рівень ради, тим менший відсоток депутаток. Наприклад, у Вінницькій обласній раді 11% депутаток від загального складу, Калинівській і Літинській районних радах 13% депутаток, Погребищенській і Теплицькій – 17% депутаток. У порівнянні з результатами місцевих виборів 2010 року серед вищевказаних рад представництво депутаток збільшилося лише у Погребищенській районній раді, у інших – залишилося майже без змін, у Літинській районній та Вінницькій обласній радах представництво жінок зменшилося (на 23% та 5% відповідно).
На даний час близько 26% жінок представлені у міських радах Хмільника та Жмеринки. У Могилів – Подільській міській раді представлено 50% жінок. у Вінницькій міський – 20% депутаток. Зазначимо, що у цих радах кількість депутаток за результатами місцевих виборів 2015 року зросло, у порівнянні з місцевими виборами 2010 року.
У новостворених об’єднаних територіальних громадах відсоток представництва жінок є вищим, у порівнянні з районними та міськими радами регіону. У деяких з них спостерігається рівне представництво чоловіків та жінок, чи переважаюча кількість жінок. У Вороновицікій, Новогребельській, Джулинській громадах спостерігається рівне представництво чоловіків та жінок. Є громади, в якій кількість жінок переважає. Це Бабчинецька, Іванівська, Росошанська, Сокиринецька, Ситковецька, Северинівська громади.
З метою забезпечення принципу ґендерної рівності у деяких місцевих радах, зокрема, у Жмеринці, Немирові, Бару, створені міжфракційні групи “Рівні можливості”. Деякі з ОТГ, планують створювати подібні об’єднання найближчим часом.
Жодна жінка від області не пройшла до складу Верховної ради України за результатами позачергових парламентських виборів 2014 року. Серед кандидатів, які балотувалися до складу Парламенту, у 17 та 18 одномандатних виборчих округах не висунуто жодної кандидатки. Загалом серед зареєстрованих кандидатів/ок у 8-ми мажоритарних округах Вінниччини кандидатки складали 17,3 %.
Регіональна політика рівності – Хартія та антиґендерні звернення
Місто Вінниця стало першим в Україні, яке у 2017 році приєдналося до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад. У самому депутатському складі Вінницької міської ради 20% депутаток. Майже у третині виконавчих органів ради жінки займають керівні посади. Проте, профільні департаменти, що стосуються архітектури, комунального майна, будівництва, енергетики, економіки очолюють чоловіки. У рамках Хартії рівності було затверджено концепцію програми “Місто за рівність до 2023 року”.
На противагу цим прогресивним практикам, пізніше депутатський корпус міської ради скерував до центральних органів влади звернення щодо захисту інституції традиційної сім’ї, вимогу не ратифікувати Стамбульську конвенцію, не вживати термінів гендерна ідентичність, сексуальна орієнтація.
Примітно, що Вінницька обласна рада не підтримала подібне звернення. Тут, на рівні самої обласної ради впроваджується комплексна програма підтримки сім’ї, запобігання домашньому насильству, забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків та попередження торгівлі людьми до 2021 року. Відповідно до обласної, подібні програми були прийняті і деякими районними радами.
Таким чином, не всі ради Вінницької області у своєму складі мають 30% депутаток. У деяких місцевих радах навпаки, кількість жінок-депутаток зменшилася, якщо порівнювати результати останніх місцевих виборів з виборами 2010 року. Вірогідно, така ситуація спричинена тим, що політичні партії не працюють над тим, щоб залучати більше жінок в свою діяльність, формування виборчих списків партій до виборів 2015 року відбувалось переважно з формальним дотримання гендерної квоти, жінки були на важких, непрохідних округах, мали менше ресурсів, щоб нарівні конкурувати з чоловіками-кандидатами.
В той же час, відсутність в місцевих радах депутаток у кількості менше ніж 30% не створює критичної маси для управління громадою. Тому жінки зрідка здатні впливати на процеси прийняття рішень, змінювати загальні упередження щодо ролей жінок у політичному житті. Однак дуже широко представлені як виконавиці рішень, що переважно приймаються чоловіками. Так, керівні посади у вінницьких регіональних органах виконавчої влади, місцевого самоврядування здебільшого займають чоловіки.