Skip to content

Консультації з громадськістю як елемент ефективного діалогу влади та громади

Одним з головних принципів демократії є участь кожного громадянина в управлінні державними справами. Якщо ж говорити про локальний/місцевий рівень, то найпоширенішою формою є представницька демократія. Однак, за умов трансформації принципів управління та врядування, все більш актуальним стає питання прямої участі громадян в житті своєї громади. Тому, для налагодження ефективного діалогу та врахування думки членів територіальної громади в прийнятті важливих рішень мають проводитись консультації з громадськістю.

«В законодавстві не закріплено порядку проведення консультацій з громадськістю на місцевому рівні, таким чином порядок організації та проведення, а також врахування результатів консультацій залишається за локальними органами влади», – певен Роман Кисленко, аналітик проекту «Програма співпраці громадськості та органів місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях», що реалізовується в партнерстві з ГС «Форум НДО в Україні» за підтримки Посольства Великої Британії в України.

«Таким чином, виходить, що лише в чотирьох громадах з двадцяти, в яких проводилось дослідження наявні прийняті положення про консультації з громадськістю», – акцентував аналітик. – «Поширеною практикою є дублювання норм Постанови КМУ № 966 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», однак, трапляється, що з переліку ініціаторів виключають інститути громадянського суспільства або відсутні вимоги щодо кількості членів ініціативної групи, строків збору підписів, порядку подання ініціативи про проведення консультацій, шляхів інформування населення та врахування результатів відповідних консультацій», – роз’яснив Роман Кисленко.

Зазначені практики невілюють можливість використання такого інструменту локальної демократії як консультації з громадськістю або ж формалізують його наявність без реальної можливості практичного застосування, а відповідно, громада втрачає шанс на участь в місцевому самоврядування та «локальній» політиці. «В той час, як організація консультацій з громадськістю дозволяє залучати громадян до участі в управлінні державними справами. Відкриває їм можливість вільного доступу до інформації про діяльність органів виконавчої влади та забезпечує гласність, відкритість та прозорість діяльності органів влади», – вважає виконавча директорка ГО «Точка доступу» Анастасія Прокопенко.

Консультації з громадськістю проводяться в обов’язковому порядку щодо проектів нормативно-правових актів, які:

  • стосуються конституційних прав, свобод та обов’язків громадян
  • життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища
  • інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами
  • визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання)
  • витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік), правового статусу громадських об’єднань, їх фінансування та діяльності
  • присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій
  • визначають порядок надання адміністративних послуг;
  • передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства
  • передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері

«Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів», – підкреслила виконавча директорка ГО «Точка доступу» Анастасія Прокопенко.

Автор: ГО "Точка доступу"
Back To Top